Category: Переклади

Хаус: Ты построишь всю свою жизнь на том, что оказалась с кем-то в одной комнате?

Ив: Я построю этот момент на том, что оказалась с кем-то в одной комнате. Это и есть жизнь. Серия комнат. Из того, с кем мы оказываемся в каких-то комнатах, и состоит наша жизнь.

“Один день, одна комната”, House M.D.

В процитированном эпизоде сериал House M.D. отходит от стандартной формулы: “1) Хаус ставит ошибочный диагноз, но думает, что прав; 2) Хаус снова ставит ошибочный диагноз, но думает, что прав; 3) Хаус ставит верный диагноз”.

В больницу попадает изнасилованная женщина, встречает Хауса и отказывается рассказывать о своей травме кому-то, кроме него. Хаус озадачен, поскольку здесь нет пациента, которому он мог бы поставить неверный диагноз. Он пытается избежать ответственности, но в конце концов они начинают длинный разговор и каждый находит в нем небольшое утешение. Никакой медицинской загадки, просто человеческий разговор.

В какой-то момент, даже, может быть, не раз, вы окажетесь в комнате с кем-то, кто сообщит вам о своей травме: изнасиловании, домашнем насилии, торговле людьми, суициде и т.п. Вы можете впасть в ступор или запаниковать. “Что мне делать?” Вы можете не знать этого человека или не хотеть его знать. Вы можете захотеть уйти и не возвращаться. А если это ваш отец или подруга? Возможно, вы уйдете, а возможно, нет. Чтобы я могла объяснить ситуацию (и потому что мне нечего вам сказать, если вы не останетесь), давайте предположим, что вы остались. Что теперь? (Убедитесь, что они хотят поговорить с вами, а не ищут внешней заботы). Continue reading “Быть человеком: что говорить людям с травмой”

 Джанані Баласубраманіан

Час від часу, коли я намагаюсь пояснити, що я – поліамурна, мене питають, чи я читала “Етику блядства” (“The Ethical Slut: A Guide to Infinite Sexual Possibilities”, у рос. перекладі – “Етика блядства” – книга Досі Істон та Джанет Гарді, в якій розмірковується про не-моногамний стиль життя та дається кілька практичних порад щодо того як можна організувати довготривалі не-моногамні стосунки). Я відповідаю, що проглядала її. Натомість, я часто думала про те, що варто написати щось аналогічне, на кшталт “До біса проблематичне блядство”. Звісно, ми всі постійно лажаємо, коли йдеться про зустрічання/романтику/кохання. Це все постійне навчання. І я сподіваюсь, що при черговій лажі, завжди є простір для того, аби бути розуміючими й лагідними одне до одного: якщо, звісно, не йдеться про ситуацію насильства. Але цей текст про інше. Поліамурність не може бути радикальною практикою без аналізу владних відносин, що виникають між усіма залученими. Так само, поліамурність не вичерпується відвертістю та комунікабельністю із численними друзями, партенр(к)ами, коханками й коханцями тощо. Ми маємо бути свідомими щодо системи домінування, в якій виникають ці стосунки, та що зустрічання чи інші види стосунків (з однією людиною чи багатьма), можуть образити чи ранити інших. Наші інтимні політики, зазвичай, – найпотаємніша частина нас, і тому (пере)осмислювати їх – важка робота. Але я подумала, що можна почати розмову із того, щоб розвінчати поліамурність як практику, що “радикальніша за твою”. Отже, ось невеличкий список порад з поліамурності, які допоможуть уникнути пригнічення та страхів. Continue reading “Дев’ять стратегій для поліамурності без пригнічення”

Если что я и поняла к своим 27, почти 28, так это то, что счастье достигается через взятие ответственности за свои потребности, желания и телодвижения, через храбрость, достаточную для общения и взаимообмена с другими, через ответное понимание чувств и мечтаний других людей. Это называется личной ответственностью; чем-то, что сложно получить в мире, где ее не хватает. Как мы можем ответственно относиться к нашим потребностям? Continue reading “Феминистская диалектика и политика личной ответственности”

Це щось більше, аніж можливість для білих геїв публічно триматися за руки

Хороші новини для всіх: американське суспільство нарешті прийняло квірів. Боротьбу завершено! Насправді, наша сексуальність – така ж нудьга, як і наші зачіски часів середньої школи. Таке пише знаний дописувач Нью-Йорк Таймс Девід Карр у статті, що змусила мене сумно й безнадійливо хитати головою.

Карр зробив собі ім’я як медійний експерт: він знає як медіа працюють, хто куди прямує та на що має вплив. Я зустрічала його двічі у житті. Цей факт я використовую для того, аби змусити колег-журналістів заздрити мені. Карр справді яскрава, красномовна та прониклива особистість. Його статті, зазвичай, такі ж. Але у цьому тексті Карр робить те саме, що й багато відомих авторів й публічних діячів роблять із найкращих намірів:  плутає відносне соціальне визнання білих геїв із досягенням справедливості та рівності для всіх квірів. Continue reading “Квір-справедливість”

Редакция получает тысячи вопросов по почте и на формспринге от лесбиянок всех возрастов, у которых не было лесбийского секса и которые переживают, что ничего о нем не знают. Так вот, слушайте: чтобы получать удовольствие от секса, не нужно запоминать шестнадцать позиций и знать лучший угол для входа; удовольствие от секса – полуживотное и полуэмоциональное, и очень редко имеет отношение к вашему рациональному мозгу или интеллектуальным рассуждениям, или ко всему тому, что тебе могут наговорить или что можно прочесть в интернете.

Между тем правда заключается в том, что однажды ты будешь увереннее в себе и опытнее, чем сейчас; правда и то, что твое тело от рождения знает, как заниматься сексом, точно так же, как знает, как есть и как ходить. Твой первый раз не обязательно должен быть чем-то особенным, некоторые из нас даже не помнят свой первый раз. Хотя если ты захочешь, чтобы он был особенным – он может быть и таким. Но, в конце концов, каждая женщина отличается – целиком, полностью, тотально – от другой. Так что что мы можем вам сказать?

Однако в то же время – многие из нас помнят времена, когда секс ощущался как что-то неуклюжее, как импровизация, как непонятный спорт вроде бадминтона. Или как спорт, в котором мы должны, по всеобщему мнению, показывать результаты, а мы не показывали. Между тем другие вспоминают, что прыгали в койку и инстинктивно знали, что делать, с самого начала. У многих из нас был секс с мальчиками в подростковом возрасте, а женщин мы впервые трахали в возрасте хорошо за двадцать, так что снова чувствовали себя салагами. Поэтому нам понятно ваше желание узнать немного больше перед тем, как сделать решительный шаг. Continue reading “Как заниматься лесбийским сексом в первый раз (NSFW)”

Відповідь Ненсі Фрейзер

Спираючись на свої дослідження у сфері політичної теорії, у своєму останньому дописі “Як фемінізм став служницею капіталізму – і як його повернути” Ненсі Фрейзер стверджує, що фемінізм, в найкращому випадку, був увібраний в себе неолібералізмом. А в найгіршому – від самого початку був капіталістичною авантюрою неоліберального проекту. На перший погляд це здається аргументованою самокритикою, що базується на переосмисленні та відповідальності за минулі союзи та боротьбу за певні стратегічні зміни на краще у житті жінок. Але за більш детального розгляду, у вічі впадає повторювана близькозорість білого фемінізму: він забуває рахуватися та роздумувати разом із фемінізмом чорних та фемінізмом третього світу. Continue reading “Синдром втоми білого фемінізму”

Щокілька тижнів я отримую листа від колеги, приятеля чи студента, де вони питають, якому займеннику я віддаю перевагу. Зараз я існую переважно під іменем Джек, хоча деякі родичі й люди, котрі знають мене дійсно давно, досі називають мене Джудіт. Також є кілька людей, моя сестра зокрема, які звертаються до мене “Джуд”. Я міркував над тим, щоб відмовитися від “Джека” на користь “Джуда” і спробувати таким чином стисло виразити амбівалентність імені в чіткішій опозиції “Джудіт – Джуд”. Але згодом знову – незважаючи на мій характер і мої політичні погляди – щойно доходить до займенників, я трохи гублюся. Це суперечить моїм інстинктам і загалом моїм звичкам: я не прибічник компромісів, ні політичних, ні соціальних, ні в тому, що стосується культури, квірності, фемінізму чи маскулінності. Я людина твердих поглядів – то чому, чому ж я досі такий неакуратний із займенниками? Continue reading “Про займенники”