Вівторок цього тижня (30 грудня – 5 січня – прим. ред.) був знаменний двадцятою річницею повстання сапатистів у Сан Крістобаль де лас Касас, у Мексиці, короткого епізоду з довгої історії боротьби за права корінного населення. Сапатисти, відомі також як Сапатистська Армія Національного Визволення, САНВ (EZLN) — рух місцевого населення проти негативних наслідків неолібералізму, зокрема приватизації земель та інших природних ресурсів.
Рух став публічним першого січня 1994 року, у день, коли вступив у силу Північноамериканський договір про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, далі — NAFTA). САНВ розуміла, що NAFTA збільшить нерівність між бідними та багатими і продовжить спрямовувати ресурси Чіапасу (рідного штату сапатистів) з рук простих чіапасців до рук тих, хто має владу та гроші. Отже, двадцять років тому активісти САНВ захопили містечка Чіапасу, звільняючи в’язнів та спалюючи будівлі поліції й армії. Цими діями САНВ привернула увагу вього світу до становища місцевих мешканців та окреслила небезпечні наслідки глобалізації для всіх, залишених на маргінесі світу. Continue reading “Чотири речі, яких феміністки можуть навчитися у сапатистів”