Category: Переклади

Однaжды рано утром, только проснувшись, я начала читать сценарий. Он был очень неплох: продуманный, политизированный. Героиня, чьи реплики я читала, – издательница, которой далеко за тридцать. Софи – давайте назовем ее так – описали следующим образом: “В кадре появляется Софи. Она приближается к нам. Для такой сильной женщины она удивительно привлекательна”.

По дому разнеслись звоном разнообразные предупреждающие сигналы. Предупреждающие не только об “обычном сексизме”.  Интересно, насколько это интернализировано, если мне нужно уединиться, убежать от телевизора, музыки и бесконечного потока изображений, который, как бы я ни противилась, все равно каким-то образом проникает на экран моего компьютера? Continue reading ““Нужно изобрести приложение (для) гендерного равенства,” – Наташа МакЭлхон”

Усе більше тих, хто називає себе асексуалами, наполягають, що їхня байдужість до сексу – не патологія, а “орієнтація”, як гомосексуальність. Проте деякі експерти кажуть, що, замість заспокоювати себе цим ярликом, “амебам” варто звернутися по допомогу.

Підлітком Джулі Сондра Декер проводила багато часу в гаражі зі своїм хлопцем. Її мати, зрозуміло, ставилася до цього підозріло. “Вона звинуватила мене, що ми там постійно цілуємося, хоча насправді ми просто грали в настільний теніс, – каже Джулі – зараз їй 27, вона письменниця і продавчиня у книгарні в Ґейнсвілі, Флоріда. – Я пояснила, що насправді навіть не вважала, ніби цілуватися весело. Пам’ятаю, мати спитала: ‘Це нічого в тобі не збуджує?’ Я сказала, що для мене це нічого не означає, і до того ж насправді досить огидно. Перед коледжем вона повела мене до лікаря зі скаргою, що я не виявляю ‘нормального’ інтересу до протилежної статі. Лікарі відповіли їй, що тут нема через що хвилюватися, – каже Джулі. – Я думаю, вона досі намагається зрозуміти, чи я не прихована лесбійка”.

Continue reading “Асексуальні й горді!”

Вівторок цього тижня (30 грудня – 5 січня – прим. ред.) був знаменний двадцятою річницею повстання сапатистів  у Сан Крістобаль де лас Касас, у Мексиці, короткого епізоду з довгої історії боротьби за права корінного населення. Сапатисти, відомі також як Сапатистська Армія Національного Визволення, САНВ (EZLN) — рух місцевого населення проти негативних наслідків неолібералізму, зокрема приватизації земель та інших природних ресурсів.

Рух став публічним першого січня 1994 року, у день, коли вступив у силу Північноамериканський договір про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, далі — NAFTA). САНВ розуміла, що  NAFTA збільшить нерівність між бідними та багатими і продовжить спрямовувати ресурси Чіапасу (рідного штату сапатистів) з рук простих чіапасців до рук тих, хто має владу та гроші. Отже, двадцять років тому активісти САНВ захопили містечка Чіапасу, звільняючи в’язнів та спалюючи будівлі поліції й армії. Цими діями САНВ привернула увагу вього світу до становища місцевих мешканців та окреслила небезпечні наслідки глобалізації для всіх, залишених на маргінесі світу. Continue reading “Чотири речі, яких феміністки можуть навчитися у сапатистів”

Арабське слово “революція”, thawra, – жіночого роду. Як і слова ’huriya (“свобода”) та intifada (“повстання”). Сара Аббас розмовляє з революціонерками соцмереж, котрі стоять за “Повстанням жінок в арабському світі” – групою у фейсбуку, що відкрито виступає проти патріархату.

Ялда Йоунес (Yalda Younes), Діала Хайдар (Diala Haidar), Фарах Баркаві (Farah Barqawi) й Саллі Зохней (Sally Zohney) – чотири подруги, об’єднані спільною місією, хоча роз’єднані географічно. Ялда (34) – танцівниця й одна із організаторок ліванського секулярного прайд-маршу. Вона живе в Парижі. Її співвітчизниця, ліванка Діала (28) – фізик за освітою й активістка за покликанням. Вона мешкає в Бейруті, як і Фарах (27), палестинська працівниця служби спасіння, що палко захоплюється письмом і театром. Саллі (27) – працівниця ООН, учасниця кампаній за права людини; вона складає оповідання, покликані розхитувати патріархальні уявлення про жінок. Саллі живе у своєму рідному місті – Каїрі.

Continue reading “Революція – це жінка: повстання жінок в арабському світі”

Домашнее насилие кроме очевидного физического насилия вроде толчков, хватания и пинков может быть тонким, и в зоне риска находятся оба гендера.

Когда я говорю о нефизическом домашнем насилии, я не имею в виду редкие ссоры или подъемы и спады в обычных отношениях. Я говорю о моделях, которые повторяются со временем. Контроль над поведением, попытки пристыдить, отказ выслушать, перебивание, обвинение, эмоциональное насилие, крики, ложь, пренебрежение, преследование, неприемлемое сексуальное давление, угрозы и психологические манипуляции – все это примеры насилия. Continue reading “Домашнее насилие – не всегда физическое: восемь признаков того, что вы в насильственных отношениях”

Френдзони не існує. Думати, що кожному “хорошому хлопцеві” їхні подруги/знайомі винні секс чи романтичні стосунки — смішно. Якщо ви думаєте, що це не є суттю “френдзони”, воно таки нею є. Continue reading “Френдзона – сексистський міф”

Пітер Аґлтон

Як і більшість людей мого покоління, я виріс у родині, де тато перемикав канал тільки-но по телевізору починали показувати щось “непристойне”. Тато відцензуровував і фільми про дику природу, де тварини займалися сексом, і серіал “Carry On”.

Сьогодні нав’язувати дітям таке лицемірне незнання здається нам просто смішним, особливо зважаючи на те, наскільки відверто сексуалізовано певні аспекти життя.

Проте, попри повсюдну сексуальну образність та наше (на перший погляд відкрите) ставлення до сексу, сексуальний досвід багатьох наших сучасників усе ж таки доволі шизофренічний. З одного боку, поп-культура дуже сильно просякнута сексуальним, з іншого – купа людей досі почуває себе незручно й незатишно, коли йдеться про секс.
Continue reading “Давайте відверто та з повагою поговоримо про секс”