Якби Герміона була головною героїнею “Гаррі Поттера”

Герміона Грейнджер і бісів Патріархат

Лондонці містер і місіс Грейнджер з гордістю казали “Наша донька – відьма”.

Не те, щоб вони говорили це надто часто, чи взагалі кому-небудь говорили. Але вони все одно пишались.

Пишались, поки їхня доня, Герміона, не випиляла всі сліди свого існування з їхньої пам’яті.

І це не був акт протесту чи вияв злості, вона зробила це в ім’я любові.

Хоча це й завдало їй великого болю, Герміона зробила це, бо була в епіцентрі війни, і намагалася захистити своїх батьків.

Щоби переконатися, що батьки в безпеці, вона відправила їх до Австралії, де ніколи не трапляється нічого небезпечного.

Про Герміону дізналися прихильники ворога, проти якого вона боролась роками: Патріархату.

Першою помилкою Патріархату стало те, що він недооцінював жінок. Другою помилкою було зв’язатися з Герміоною Грейнджер.

Тепер ці покидьки страждатимуть.

Саундтрек від Тейлор Свіфт. Бо чому б, бляха-муха, і ні.

Шість років тому Герміона вперше зайшла до Гоґвортського експресу в передчутті, що знайде друзів і її нарешті почнуть цінувати за таланти, а не підколювати тому, що вона інакша.

– Привіт, я Герміона Грейнджер. Це місце зайняте?

– Я Гаррі. Гаррі Поттер.

– І вибач, але це купе тільки для хлопців.

І тут вперше Герміона навчилась одній важливій речі.

Посилати нафіг.

Звісно, вона чула про Гаррі Поттера, всі відьми і чаклуни чули, і вона не вірила своїм вухам: чому саме він казав такі дурниці?

– Я перечитала всі правила – там взагалі нема такої речі, як купе тільки для хлопців.

– Ти знаєш, хто перед тобою? Це Гаррі Поттер. Хлопчик, що вижив.

– Ага, і він щойно сказав “тільки для хлопців”, ти що, глуха?

– Дивно, що ти це говориш, бо я – Герміона Грейнджер, Дівчина, Яку Зовсім Не Гребе.

– І я сиджу там, де мені, чорт забирай, забажається.

В Гоґвортсі Герміона намагалася знайти друзів.

– Чорт забирай, я люблю книжки.

Але ніхто не був зацікавлений у знаннях.

– Що, красунечко, хочеш побачити мою паличку?

Вона не хотіла побачити його паличку. Вона взагалі не могла придумати хоч щось, чого б їй хотілося менше за це.

Хлопці-чаклуни були найгіршими.

Ось, наприклад: вона намагалась допомогти Рону Уізлі, але її за це висміяли.

Що. За. Придурок.

І не тільки хлопчаки були нестерпними. Дорослі чаклуни були такими самими відбитими.

Професор Снейп геть ігнорував її на користь хлопців-однокласників.

Герміона не любила, щоб її ігнорували, так само як не любила інституційних гендерних упереджень.

Тому вона підпалила цього придурка.

Її задерикуваті витівки привернули увагу Рона та Гаррі, які вирішили, що хочуть, щоб вона була в їхній банді.

– Ти буваєш жорсткою і незалежною, і це нас лякає. А ще ти підпалила чувака. Будеш в нашій банді? Ну будь ласочка…

Хоча вони й ображали її раніше, Герміона вирішила, що не такі вони вже й погані, хоч над ними ще доведеться працювати і працювати.

– Придурки, я неймовірна.

Упродовж року вона кілька разів врятувала Гаррі й Рона.

Без Герміони Хлопчик, що Вижив, був би мертвим як кусок гімна.

І коли Гаррі замочив чувака без жодних санкцій, Герміона заступалась за нього і намагалася не осуджувати.

У Гаррі були проблеми, так. Але в кого їх не було?

В другому класі, поки інші філонили, Герміона продовжувала досягати успіхів.

Хоча вона читала, що для жінок менш характерно говорити на заняттях, Герміону соціально приписані гендерні ролі все ще гребли трохи менше, ніж ніяк.

Знову і знову вона доводила, що була поганою дівчинкою.

Коли в класі випустили блакитних корнуельських ельфів, які почали сіяти хаос, хто врятував ситуацію? Не вчитель, блін, це точно.

Однак перепони все ще були.

– Ти досі крутишся з тим Гаррі Поттером? Я покажу тобі, що таке справжній чаклун.

– З цією паличкою?

– Я сумніваюсь.

– Брудна відьма.

– Іди вари борщ.

Герміона не дала Драко насолодитися виглядом своїх сліз, але ці слова зачепили її.

Справа не в тому, що вона не могла дати ради глузуванням, справа в тому, що він змусив її почуватись об’єктом, і вона зрозуміла: не має значення, яка вона розумна, чи як добре чаклує – вона завжди буде лише об‘єктом для Драко і таких, як він.

Здавалося, що навіть друзі ігнорували її меткий розум.

Ну, типу, коли вона ризикувала життям, щоб з’ясувати, що паралізувало учнів Гоґвортсу, їм знадобилася купа часу, щоб зрозуміти, що відповідь весь час була у неї в руках.

І коли до них нарешті дійшло і вони перемогли василіска, саме Гаррі Поттер отримав усю славу.

Але вона все одно раділа за нього. Вони були друзями, зрештою, хлопці були такими сміливими, а дружба та сміливість важливіші, ніж книжки й розум, хіба не так?

На третьому році Гаррі все ще отримував усі похвали й усі можливості. По ходу, за велику чесноту – народитись.

Справа не в тому, що він був тупим, він просто не надто й напружувався. Виходило, що більшість часу його несла вперед течія надзвичайної привілейованості. Часом в буквальному сенсі.

Герміона працювала вдвічі важче, ніж усі решта. Однак вчителі все одно зневажали її.

– Скажіть, міс Грейнджер, ви не можете тримати себе в руках, чи ви пишаєтесь тим, що ви така нестерпна всезнайка?

Їй було важко тримати себе в руках.

– Я пишатимусь, коли знову тебе підпалю, як тобі таке?

Гаррі й Рон почали сприймати Герміону як сестру і стали захищати її.

Сестра чи ні, але вона не потребувала, щоб її захищали.

Особливо якщо йшлося про Гель Для Волосся Драко Малфоя.

– Герміоно… Класна кенгурушка. Але вона виглядала б набагато краще на підлозі слизеринського гуртожитку.

– Що ти кажеш? Ану-ану, повтори.

– Це був комплімент, я клянуся, просто комплімент…

– Справді? Ну гаразд…

Твіттер у ці дні ще був непопулярним, але якби він був, вона б якраз винайшла хештег #ВідьмаРєшає

І, незважаючи на те що вона цінувала знання понад усе, глибоко в душі Герміона не могла не відчути надзвичайного задоволення, що дала тягла Гелю Для Волосся Драко Малфою.

– Що? Я так прокинувся.

І так ясно, як божий день, що це вона весь час захищала Гаррі й Рона, але ніколи ще не було більш очевидно, що саме вона контролювала час.

Вона використовувала часоворот, щоб відвідувати вдвічі більше уроків, але цього разу погодилася скористатись ним, щоб допомогти Гаррі врятувати хрещеного батька, хоча розуміла: їй більше ніколи не дозволять користуватися ним.

Вона позбулась речі, що давала їй велику силу, щоб допомогти своєму найкращому другу, бо саме допомога людям зігрівала її серце.

Хоча вона усвідомлювала, що він не оцінить жертви, яку вона приносить, в освітньому сенсі, але все ж без надії сподівалась на це. Чоловіки!

Хлопці в цьому віці, здається, розуміють тільки одну річ.

Як весело гратися власними мітлами.

Отже, вона була рада, що четвертий рік почався.

І приніс Тричаклунський турнір і болгарського ловця Віктора Крума.

Більш, ніж рада. Захоплена. Навіть екзальтована. Вона аж тремтіла від захвату!

Після років хлопчаків нарешті чоловік. І який чоловік!

Щоб Віктор помітив Герміону, не довелося довго чекати.

*Непритомніє*

А Герміона помітила, що Віктор помітив її.

І флірт став наступною сходинкою.

Поки наближався святковий бал, Рон насміхався над Герміоною, адже вона, на його думку, навряд чи знайде пару. Вона була не в захваті.

– Я, блін, неперевершена. Звичайно ж, у мене є пара!

Віктор Крум запросив її на бал, і їхня пара виглядала чарівно.

“Щоденний віщун”, рупор Патріархату, газетка з невисокими моральними стандартами, написав, що “Герміона стала геть доросла”.

Рон приревнував і запросив Герміону до танцю, але вона не схотіла танцювати з ним.

– То для чого ти так вирядилася, якщо не хочеш уваги, а?

– Роне, ти ідіот! Який же ти дурень. Який кінчений дурень.

– Я не “вирядилась” для Віктора чи для тебе, чи для кого завгодно. Я так одягнулась для себе. Не в’їжджаєш? Щоб я, я почувалась добре. А ти все зіпсував.

Рон намагався попросити вибачення, але було надто пізно, і він взагалі не дуже-то й розумів, за що вибачається.

Для Герміони чіткіше, ніж завжди, стало зрозуміло, що в цьому світі чаклунів вона була просто ще однією відьмою.

Намагаючись виправити ситуацію, Гаррі попросив пробачення від імені Рона.

– Він каже, що йому прикро. Рон нормальний хлопець, не такий, як Драко. Він не хотів образити тебе.

– У цьому і проблема, Гаррі! Він не думає, що те, що він каже – неправильно!

– І я хвилююся не тільки через Рона чи Драко. Всі чаклуни такі.

– Ну, мабуть, не геть усі, ні?

– Так, усі чаклуни, Гаррі!

– Але ж не всі відьми так почуваються, це точно.

– Так, усі відьми. Усім відьмам доводиться давати раду з коментарями типу цього або навіть гіршими.

– Але це… Це неможливо! Якби те, про що ти кажеш, було правдою, кожна відьма почувалась би загроженою, отже…

– Я просто не можу повірити.

У мозку Герміони вибухали феєрверки. Серце вискакувало з грудей. Вона сатаніла.

Якщо вона не могла донести цього до Гаррі, її найпритомнішого друга-чоловіка, який завжди підтримував її – що вже й казати про інших.

А потім повернувся темний чаклун Волдеморт.

– Сюрприз, сучки!

І зібрав своїх Смертежерів, зокрема батька Драко, Патлатого Луціуса, щоб оновити їхню інформацію про свої плани.

– Ми не загнобили усіх відьом, мій лорде. Але скоро. Скоро…

Гаррі бачив усе на власні очі.

Він не міг повірити своїм вухам.

Гаррі зумів втекти, але його світ змінився назавжди.

– Це Патріархат і він реальний. Він реально реальний!

Гаррі попросив вибачення у Герміони.

– Ти мала рацію. Мені так прикро. Так, усі відьми.

Герміона вибачила Рона, зрозумівши, що він теж був жертвою Патріархату.

– Коли ти ростеш у культурі, яка дозволяє чаклунам говорити з відьмами таким тоном, звідки ж тобі знати, що це неправильно? Але якщо ти зробиш таке ще раз, я тебе приріжу.

Крум просив Герміону писати, але, здається, болгарський період її життя минув.

Крум був матеріалістичною особою. Він цінував довгі ноги, а не довгі книжки, а Герміона прагнула розмов та інтелектуальної стимуляції. Але поки це тривало, їй було весело.

П’ятий рік у Гоґвортсі означився появою найрожевішого з зол, Долорес Амбридж.

Деякі відьми просто хочуть побачити, як світ палає.

Професорка МакГонагал вступила в протистояння з Амбридж і показала себе як відьма, що може рішати.

– Ще раз образиш моїх учнів, і я здеру з тебе сім шкур.

Поки Гаррі був занадто сумним, щоб щось вигадати, Герміона придумала план.

– Нам треба тренуватися. щоб побороти Патріархат. Хто в ділі?

Боротьба – це костюм, який вона любила й часто одягала.

– Це захоплює, хіба ні? Ламати правила. Трощити все.

Вони домовилися тренуватись таємно. Герміона дозволила Гаррі керувати процесом навчання, щоби покращити його самооцінку.

Виявилося, що сестра Рона Джинні – ще та задирака, і Герміона була рада, що поруч із нею є ще одна незалежна відьма, яка може сама про себе подбати.

Герміона була першою після Гаррі, кому вдалось вичаклувати Патронуса.

Гаррі вперше вичаклував Патронуса на два роки раніше, скориставшись тим, що стояв на вершині гори власних привілеїв.

Але Амбридж, щоби бути впевненою, що ніхто не поставить під сумнів Патріархат, винюхала, де розташована їхня секретна тренувальна кімната.

– І, щоб ви нічого не казали, пані Грейнджер, це не сексизм. Це питання етики у викладанні магії.

Коли Дамблдора приперли до стінки, він зробив те, що йому вдавалося найкраще.

Залишив усе на підлітків.

Гаррі все-таки й далі приймав дурнуваті рішення.

– Давайте замочимо цю сучку.

Герміона переконала його не робити цього. Тоді він вирішив врятувати Сіріуса з Міністерства Магії.

– Але що, як це пастка?

Звісно, так і було.

Овва.

Це був Патлатий Люціус і старша сержант Патріархату Белатриса Лестрандж.

Вона належала до того типу відьм, яких Герміона не любила найбільше. Із тих, хто був зацікавлений у збереженні Патріархату, бо це відповідало їхнім інтересам.

Джинні, як справжня задирака, розтрощила все.

Герміона була дуже вдячна, що хоч хтось тут знає, що робити.

На відміну від Гаррі, який не мав жодного уявлення, що відбувається.

Він був імпульсивним і не вмів слухати, і це призвело до загибелі Сіріуса.

Незважаючи на це та на коричневий штруксовий піджак, вся група все ще чекала відповідей від Гаррі.

“Ну, у нас хоча б досі є група, – думала Герміона. – Могло бути і гірше”.

Вона дуже полюбила своїх найкращих друзів.

Вона думала, чи існує в альтернативному всесвіті Гоґвортська школа, повна дітей, яким не треба переживати через Патріархат.

Потім вона допомогла Рону потрапити у квіддичну команду за допомогою невеличких, однак дуже вчасних чарів.

Не те щоб у Рона були якісь особливі вроджені таланти, але вона схвалювала його відданість друзям. Він був людиною, якій не завадить трішки допомоги.

Не те що пан Привілейований, Гаррі Джеймс Поттер, який знайшов підручник із зілля й настійок, повний чіт-кодів.

І це була остання річ, якої він потребував – нова рука допомоги. Герміона попереджала його щодо використання цієї книжки, але хіба він її послухав?

Ні, звісно.

І ледь не вбив Драко закляттям із книжки.

У відповідь Драко долучився до Патріархату.

– Чому відьмам повинні діставатись всі плюшки, а? Чаклуни – ось хто справді зазнає утисків! Мізандрія, ось що це таке. Мізандрія.

Снейп також показав своє справжнє обличчя прихильника Патріархату.

А потім убив Дамблдора.

– Що ж, я передчував, що так буде.

– Северусе, пошматуй мене.

Тепер наймогутніший чаклун у світі був мертвісінький.

І це знову повертає нас до початку…

…Боротьба проти Патріархату починалася заново.

Герміона хвилювалася. Вона була мислителькою, а не бійцем. Як вона мала вистояти на війні?

Гаррі, однак, не мав таких сумнівів. У нього напоготові був план.

– Ми будемо ховатися в лісі десь три-п’ять місяців.

– Три-п’ять місяців?

– Ти певен, що знаєш, що робиш?

– Звичайно, я знаю, що роблю. Я ж Гаррі Поттер. Про мене було пророцтво і все таке.

– Ми зачекаємо тут, а коли настане час, повернемось до Гоґвортсу і все там розвалимо, і так далі.

Але все це вештання лісом туди-сюди вивело Рона з рівноваги.

– Вибачте, але я нічого не розумію. Чаклуни і відьми вже давно рівні. Це ж не 1950-ті. І тепер ніхто не спалює відьом. Ти хочеш пригноблювати чаклунів, чи що? Ти просто хочеш мати всю повноту влади!

Рон покинув їх, незважаючи на те що Герміона намагалася достукатись до нього.

– Справа не в тому, щоб мати більше, Роне. Справа в тому, щоб бути рівними. Чаклуни й відьми не мають однакових прав і можливостей. Чому ти не розумієш?

Герміона, якій довелося застосувати весь свій хуліганський хист, щоб самотужки давати раду з їх виживанням у лісах, знайшла розраду у своїй першій справжній любові – книжках.

– Знаєш, іноді я думаю, що мала би потрапити в Рейвенклов? Думаю, я виглядала би до біса няшно в синьому.

Тижні минали, і Герміона почала шкодувати, що дозволила Гаррі обрати план.

А потім Рон повернувся.

– Нарешті я розумію! Це не просто якісь там відьми, це всі відьми стикаються з тоннами широкого і всеосяжного сексизму, куди б вони не пішли, щодня!

– Якщо ти вже раз це зрозумієш, ти не можеш більше цього не помічати. Це наче жити в патріархальній антиутопії. В оточенні упереджень і гніту. І дерев.

– Ти що, блін, знущаєшся, Рональде Уізлі? Я товкмачила тобі це роками!

– А тепер до тебе дійшло, аж тепер! Хіба не досить тобі було, що я казала?

Тепер, коли Рон повернувся, після місяців швендяння між дерев, Герміона нарешті взяла справу у власні руки. Вона була готова.

– Давайте всиплемо їм.

У Герміони був план. Доки Гаррі відволікав усіх своєю… гаррістю, вона протягнула весь Орден Фенікса в Гоґвортс.

І врятувала життя Гаррі й Рона як мінімум тричі, поки вони пробирались туди. Отже, скільки разів загалом вона рятувала їх? Вона вже втратила лік.

МакГонагал вибила Снейпа геть і щонайперше, перейнявши пост директорки Гоґвортсу, активувала системи захисту.

– Я завжди хотіла використати це закляття. І бути вільною від патріархального гніту.

Відчувши, що це може бути остання ніч її життя, Герміона поцілувала Рона.

Вона не мала часу пояснювати, що це не був контракт, який зв’яже їх і гарантує майбутній шлюб і дітей. Іноді цілунок – це просто цілунок.

Драко все ще намагався стати центром уваги.

– Відьми мають усе, чого забажають – це чаклуни, такі як я, страждають. Де моє особливе ставлення? Де мій поцілунок? Я заслуговую на поцілунок. Це мізандрія, я ж казав.

– Мізандрія? Нема такого слова.

– Не видавай власні почуття щодо несправедливості культурного, соціального, економічного та політичного гніту за правило, яке можна застосувати до всіх представників твого гендеру. Те, що ти маєш якісь особисті образи, не означає, що вони є типовими.

Драко її не слухав, тому Герміона заткнула його найкраще, як уміла.

Взяла й підпалила цього придурка.

Тим часом події надворі… дещо розгорнулись.

Битва за Гоґвортс почалася.

Герміона повідомила Гаррі неприємну новину: щоби план спрацював, він повинен померти.

– Вибач, бро.

Із трупом Гаррі Волдеморт приперся до Гоґвортсу.

– Гаррі Поттер мертвий. Нехай живе Патріархат!

Але з Герміоною було не так легко покінчити.

– Не так швидко, поц.

– Дівчино, яку Зовсім Не Гребе, нарешті ми зустрілися.

– Ти спізнилась. Ми перемогли.

– Знаєш, я ненавиділа тебе, але тепер мені тебе шкода.

– Ти ненавидиш не відьом. Ти ненавидиш себе. Ось так.

А тим часом Гаррі був живісінький.

Стільки привілеїв для одного хлопця. Навіть смерть оминула його.

Герміона скомандувала Гаррі відволікати Волдеморта.

Гаррі це сподобалось – для нього не було проблемою весь час бути в центрі уваги.

Тим часом Белатриса спробувала вбити Джинні.

Белатриса була з тих відьом, які кажуть, що дружать тільки з чаклунами.

Моллі Уізлі не мала з нею нічого спільного:

– Не мою дочку, ти, сучко! І, звісно, не той образ чаклунки, який ти хочеш увічнити!

Тим часом Герміона зметикувала, що було джерелом сили Волдеморта, без якого він не міг жити.

Його змія.

Використавши Рона як приманку, Герміона загнала змію в кут.

Адже вона розпланувала все до хвилини.

Вона поклала на Невіла найважливішу роботу, тому що бути добрим лідером – це правильно делегувати повноваження. Невіл, справно дотримавшись графіку, відрізав Волдемортовій змії голову.

Так, просто чик.

Коли змію розчленували, Волдеморт провалився до біса.

І забрав із собою свої архаїчні уявлення про гендерні ролі й патріархальні цінності.

– Чи значить це, що Патріархат переможено?

– На жаль, ні. Його очільника більше нема, так, але боротьба триває. Нам треба знайти і знищити сексизм в усіх формах. Це робота для хуліганок.

Так Герміона і зробила. Замість обжитися й народити дітей, як Гаррі, вона присвятила своє життя боротьбі з сексизмом: і в магічному, і в маглівському світі.

І все було гаразд.

BuzzFeed, переклад Галини Герасим