Френдзона – сексистський міф

Френдзони не існує. Думати, що кожному “хорошому хлопцеві” їхні подруги/знайомі винні секс чи романтичні стосунки — смішно. Якщо ви думаєте, що це не є суттю “френдзони”, воно таки нею є.

Мабуть, френдзонування найкраще ілюструють ці слова з фільму “Просто друзі”: “Розумієш, коли дівчина вирішує, що ти її друг, — це автоматично виключає тебе зі списку потенційних бойфрендів. У її очах ти перетворюєшся на несексуалізований об’єкт, як її брат або лампа”.

Чи Urban Dictionary: “Коли подруга, котра тобі дуже подобається, очікує від тебе підтримки, водночас шукаючи розумнішого, багатшого чи красивішого хлопця. У тебе дуже мало шансів вибратися із цієї ситуації без небезпеки залишитися повним мудаком. Це найгірша річ, яку може вчинити дівчина, зумисно чи ні”.

Кожний зафрендзонений хлопець вважає, що якщо він проявляє увагу до своєї подруги, вона зобов’язана віддячити йому романтичними стосунками і/або сексом. Таке припущення проблематичне з багатьох причин, але, що найголовніше, воно зачіпає проблему вибору. Кожен має право сказати “ТАК” чи “НІ” на чиїсь загравання. Не існує жодного такого зобов’язання, і якщо хтось тобі відмовляє — це не привід її таврувати. Особливо якщо ця людина — твоя подруга.

Я розумію, що чути відмову — лажово. Це сумно й боляче, коли людина, яка тобі подобається, із якою ти хочеш мати романтичні стосунки, кохатися і т. д., не відповідає тобі взаємністю. Але ж ніхто й не зобов’язаний цього робити або робити ці речі саме з тобою. Навіть якщо секс є людською потребою — ніхто не мусить задовольняти її тобі на вимогу.

Підсумуємо вищесказане. Ідея френдзони полягає ось у чому: дівчина, котра дає відкоша на залицяння свого друга, — жахлива людина, адже цінує його лише як друга. Як влучно зазначив хтось у мережі: “Френдзона — це маячня. Тому що дівчина — не автомат, до якого вкидаєш монетки ‘хорошості’, доки з неї не випаде секс”. Ці слова добре підважують увесь сексизм цього феномену, згідно з яким жінки повинні відплачувати романтичними/сексуальними стосунками, абсолютно іґноруючи невід’ємне право вирішувати за себе, особливо коли йдеться про вибір партнера. І щоб не товкти воду у ступі: така стигматизація й маргіналізація жінки заперечує її рівність із чоловіком.

Коли хлопець хоче виявити свої почуття до дівчини, є кілька варіантів, як їй це показати. Якщо вони тільки познайомилися — можна сказати це напряму. Але якщо чоловік не може визначитися зі своєю атракцією без того, щоб зав’язати дружні стосунки з дівчиною? — він завжди може про це з нею поговорити. У цьому нема нічого поганого. Погано — це коли хлопець називає її шльондрою чи стервом і нарікає на те, що “він був з нею дуже милим і хорошим”, а його натомість зафрендзонили.

Нині заблокована тамблер-спільнота niceguysofOKCupid була таким собі осередком “хороших хлопців”, що виливали свій гнів на адресу жінок, які їм відмовили (примітка: я поважаю приватність особистих данних, але саме до цих звертатимусь, бо вони є добрим ілюстративним матеріалом). Запис за записом так звані “хороші хлопці” скаржаться на “стервозних жінок, котрі базікають лише про те, як їм потрібен хороший хлопець, але на ділі зустрічаються із якимись козлами”. Чимало інформаційних порталів збирали заяви на кшталт “[Я] дуже-дуже хороший хлопець”, що не заважало цьому “хорошому хлопцеві” на питання “Чи фільмували б ви, як ви кохаєтеся з партнеркою, без її згоди?” відповідати: “Я не впевнений”. Підказка: якщо ти вагаєшся, знімати хоумвідео без згоди партнерки чи ні, ти не хороший хлопець — ти МУДАК!

Ще один екземпляр: чоловік описує себе так: “дослідник, філософ, інженер, оповідач, але найголовніше — справжній джентльмен”. І на наступне питання, “Чи вважаєш ти, що за певних обставин хтось може бути зобов’язаний тобі сексуальними стосунками”, відповідає “так”. Купа чоловіків на цьому ресурсі відповідали так само. І це лякає, адже не існує ЖОДНИХ ОБСТАВИН, коли хтось комусь винен секс. Адже в цьому сутність культури згоди: кожен має право вирішувати, вступати у статеві зносини чи ні, і цей вибір треба поважати. Кожен чоловік, що цього не розуміє чи не поважає, — аж ніяк не джентльмен і не хороший хлопець.

Іще один джентльмен (за його власною характеристикою) у френдзоні відповів на питання “Хтось у нетверезому стані фліртує з тобою. Ти знаєш, що на тверезу голову ця людина ніколи не погодилась би на секс із тобою, але зараз у тебе є всі шанси. Як ти вчиниш?” наступним чином: “Скористаюся можливістю”. Скористатися тим, що людина у стані алкогольного сп’яніння й не може чітко дати не/згоду на сексуальні стосунки, — це сексуальне насильство! Кінець історії. Ці чоловіки, котрі не розуміють, що таке згода й вибір, лише підтверджують: ідея френдзони базується на уявленні, що чоловікам секс “належить”, а жінки мають “постачати” його на вимогу.

Поза тим френдзона передбачає, що жінки придатні лише для сексу. Коли хлопець нарікає, що “три роки був із нею милим” лише для того, щоб отримати відкоша на підбивання клинців, тим самим він знецінює жінку у всьому, що лежить поза романтичними/сексуальними стосунками. Зиск із того, щоб бути чиїмось другом, — це дружба, а не злягання. Якщо ви добрі друзі, дружба має бути найбільшою винагородою.

Оскільки проблема “френдзони” останнім часом привернула до себе багацько уваги, дискусія щодо неї змістилася в позитивне річище. Чоловіки починають розуміти й цінувати жіночу дружбу, поважати їхній вибір і бажання. Завдяки цьому ми бачимо смерть “хорошого хлопця” й народження чоловіка, вартого дружби, а може, й більшого — звісно, якщо це взаємно.

Переклад: Ґео Шаровара
Ерін Ріордан

3 Replies to “Френдзона – сексистський міф”

    1. истерика на письме выражается экспрессивной лексикой, капсом, обилием восклицательных знаков, всем таким. а в данном случае, прастити, не истерика, а просто другая точка зрения.

  1. + 1. Але в разі, якщо це таки не міф, то тоді поняття френдзони треба перетворити на бі-поняття. Додати чоловічу сторону. Хлопці так само можуть скільки завгодно дівчат називати “nice girl”, але при цьому не мати на думці завести з ними стосунки.

Leave a Reply to Radio Westin Cancel reply