Без сумнівів, Євромайдан продемонстрував прагнення до кращого життя, більш вільного та побудованого на демократичних принципах суспільства великої частини українців. Проте позірно висловлюючись за дотримання прав людини та “європейські цінності”, учасники майдану часто демонстрували дивовижну ментальну гнучкість, поєднуючи ці “європейські цінності” з високим рівнем мізогінії. У певному сенсі Євромайдан так і залишився протестом білого гетеросексуального чоловіка середнього класу, а половина учасників протестів опинилась на маргінесі в більшості медіа – як ЗМІ, так і соцмереж. Медіаобрази залишали жінкам наші традиційні ролі: матерів, наречених, дружин декабристів, “муз”, куховарок, і, врешті-решт, “слабкої статі”. Continue reading “Євромайдан: чи кухня досі єдине місце для українських жінок?”
Домашнее насилие – не всегда физическое: восемь признаков того, что вы в насильственных отношениях
Домашнее насилие кроме очевидного физического насилия вроде толчков, хватания и пинков может быть тонким, и в зоне риска находятся оба гендера.
Когда я говорю о нефизическом домашнем насилии, я не имею в виду редкие ссоры или подъемы и спады в обычных отношениях. Я говорю о моделях, которые повторяются со временем. Контроль над поведением, попытки пристыдить, отказ выслушать, перебивание, обвинение, эмоциональное насилие, крики, ложь, пренебрежение, преследование, неприемлемое сексуальное давление, угрозы и психологические манипуляции – все это примеры насилия. Continue reading “Домашнее насилие – не всегда физическое: восемь признаков того, что вы в насильственных отношениях”
Условный хиджаб
После революции 1979 года, когда шах Мохаммед Реза Пехлеви бежал из страны, а верховная власть отошла аятолле 1 Хомейни, Иран из монархии превратился в “исламскую республику”. Одним из последствий этого превращения было то, что для женщин отныне стало обязательным носить хиджаб – платок, покрывающий голову и грудь. Это обязательство было закреплено на уровне закона.
Не смотря на массовые протесты женщин против насаждения хиджаба, его ношение является обязательным до сих пор. В Иране ношение хиджаба обязательно для всех женщин – и для не-мусульманок в том числе. Законодательно, за неношение хиджаба или за “плохой хиджаб” (открывающий какую-либо часть тела, кроме рук или лица) грозит или 70 ударов плетью, или 60 дней заключения. Continue reading “Условный хиджаб”
Notes:
- религиозное звание в шиитском варианте исламa ↩
Четвертая волна феминизма: встречайте женщин-бунтарей
Кампания за права женщин никогда не прекращалась, однако в этом году она приобрела невиданный размах. “Встречайте четвертую волну феминизма”, – радуется писательница и публицистка Кира Кохрейн в The Guardian.
Автор напоминает, что первый этап движения за права женщин достиг апогея сто лет назад. Вторая часть кампании пришлась на 1970-е – 1980-е годы, а начало третьей волны провозгласила Ребекка Уокер в начале 1990-х.
То, что происходит сегодня, снова кажется чем-то принципиально новым. Определяющую роль в этом играют новые технологии, позволяющие женщинам выстроить сильное, популярное движение в интернете. Continue reading “Четвертая волна феминизма: встречайте женщин-бунтарей”
Найкращі відповіді на сексистські репліки
Підписники проекту “Щоденний сексизм” поділилися своїми найдотепнішими відповідями на сексистські приставання – веселими, безжальними і не для слабких нервів.
Коли ми стикаємось із сексизмом чи сексуальним домаганням, нас зазвичай поривають різні емоції: страх, гнів, розгубленість, сором, часто також шок або паніка. У такому стані часто неймовірно складно реагувати, і жертви нерідко кажуть про неможливість зберігати холодну голову. Іноді дотепну відповідь придумуєш кількома годинами пізніше і шкодуєш, що вона вчасно не опинилася на язику.
Continue reading “Найкращі відповіді на сексистські репліки”
Про моїх чотирьох партнерів(ок)
Текст було прислано редакції Товаришки нашою читачкою. Публікується без правок і анонімно (на прохання авторки).
Неділя, ранок. Прокидаюся від будильника, намагаюся швидче його вимкнути, щоб не розбудити партнера (А). Склянка води, 10 хвилин я вже одягнена і готова бігти додому, вирішувати справи, на які забила вчора ввечері, щоб якось розслабитись. Тихенько відчиняю двері і тут чую: “Dear, don`t want to stay for a breakfast?”. В голові: “Яка я тобі люба? Ти знаєш мене декілька днів. Може просто не можеш вимовити моє ім’я? Хм, як і я – твоє, власне…”. Але відповідаю: “Sorry, have a lot to do…sleep, it is so early”. Чую приємне “Chao, bella”, посміхаюсь у відповідь, тікаю.
Трамвай, прогулянка по ранковому місту, рідна кімната, фейсбук. Писати йому (П) чи не писати, тому, хто називає тебе любою, по-справжньому, тому, кого не бачиш постійно, бо склала своє життя інакшим чином, а раптом він не в настрої і це його засмутить? Ні, домовленість є домовленість, напишу, це ж був всього секс на одну ніч, який аж ніяк не порівняти із тим, що відбуваєтся між мною та П., якщо ми поруч. Розмова радує: ніхто не ображається, радію від відчуття свободи, поваги і розуміння. Continue reading “Про моїх чотирьох партнерів(ок)”
Женское лицо Майдана
Дорогие читательницы!
В связи с общеизвестными событиями общегражданского характера редакция “Товаришки” несколько снижает интенсивность работы – но мы остаемся в эфире.
Предлагаем вашему вниманию подборку феминистских фотографий с протестных акций.
Присылайте свои снимки на tovaryshka[]gmail.com!
Френдзона – сексистський міф
Френдзони не існує. Думати, що кожному “хорошому хлопцеві” їхні подруги/знайомі винні секс чи романтичні стосунки — смішно. Якщо ви думаєте, що це не є суттю “френдзони”, воно таки нею є. Continue reading “Френдзона – сексистський міф”
Бифобия – это…
1. Утверждать, что бифобии не существует и игнорировать аргументы в пользу ее существования, либо, если речь о ней все же заходит, тут же переводить разговор на “более значимые” виды дискриминации.
2. Предлагать “отказаться от этих ярлыков” и “просто жить”.
3. Предлагать би “быть умнее” и “помириться” с теми, кто их дискриминирует.
4. Игнорировать борьбу би за равноправие и потребность в таковом. Continue reading “Бифобия – это…”
Давайте відверто та з повагою поговоримо про секс
Пітер Аґлтон
Як і більшість людей мого покоління, я виріс у родині, де тато перемикав канал тільки-но по телевізору починали показувати щось “непристойне”. Тато відцензуровував і фільми про дику природу, де тварини займалися сексом, і серіал “Carry On”.
Сьогодні нав’язувати дітям таке лицемірне незнання здається нам просто смішним, особливо зважаючи на те, наскільки відверто сексуалізовано певні аспекти життя.
Проте, попри повсюдну сексуальну образність та наше (на перший погляд відкрите) ставлення до сексу, сексуальний досвід багатьох наших сучасників усе ж таки доволі шизофренічний. З одного боку, поп-культура дуже сильно просякнута сексуальним, з іншого – купа людей досі почуває себе незручно й незатишно, коли йдеться про секс.
Continue reading “Давайте відверто та з повагою поговоримо про секс”