Напевно, багато з вас чули, що “сімейні цінності” – це така споконвічна штука, яка завжди була, є і буде. Ну і, звісно, що дошлюбні сексуальні практики – зовсім нещодавня вигадка і що в “традиційній культурі” такого не було. Проте, як свідчать збирачі етнологічного матеріалу початку ХХ століття, спільна ночівля хлопців і дівчат була невід’ємною рисою молодіжної культури вечорниць, під час яких дівчата і хлопці практикували таку собі цікаву гру в “притулу”:
“…це гра така парубоча та дівоча. Він вилазить на неї і стулюють тоді вони животи з животами і дужчеб шо робили та й те друге, бояться слави і бояться, шоб не “пробить”, цеб-то, шоб та перегородка (пліва дівственна) не знищена… більш нічого і не роблять, а тіко граються, усе він здержується, шоб не пробить таки, а тіко трошки так собі вмочить у неї і плоть як сходить з його, не впускають у неї. […] Притула різних сортів є. Одна з боку; отой ноги здави, а то є, шо одну ногу підніме трохи, шоб там якось способніш йому там було трохи. Друга притула зверху є, тіко ноги у купі здавлені. А то є одну ногу його опускає між свої ноги, тож годить йому. А то є обидві ноги пускає у середину, тіко не допускає, щоб він робив діло настоящо, а так тіко на половинку члена або й менче, тіко це сама страшніша…”
(Грушевський Марко. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. Матеріали з полудневої Київщини. / Обробив З. Кузеля // Матеріали до українсько-руської етнології. – Т.8 – Л., 1906)
Грайтесь на здоров’я!
Підготувала Дафна Рачок