Создавать гендер с помощью выражения лица
Социологам известно, что гендер – в том числе и перфоманс. То, что и как мы говорим, как смеемся; как мы сидим, стоим и двигаемся; как одеваемся; какие прически носим, как украшаем наши лица макияжем, а тела – аксессуарами – все эти практики гендерно маркированы. Пока мы следуем правилу, что наш перфоманс соответствует гениталиям, люди с мужским и женским телом кажутся более разными и противоположными, нежели они есть на самом деле.
Недавно мне попался на глаза удивительный пример гендерного перфоманса. Модель Эрика Линдер в рекламе для JC Jeans Company создает и маскулинность, и феминность. Меня больше всего поразило то, как она создает гендер с помощью выражения лица. По-моему, это показывает, что “сексуальное модельное лицо” не встроено в наши ДНК, структуру костей или психологию, но приобретено, спроектировано. В качестве иллюстрации – две фотографии, на обеих – Эрика Линдер. Ниже – весь рекламный ролик.
Continue reading “Создавать гендер с помощью выражения лица”
Коли вчителі приділяють увагу гендеру, діти підхоплюють стереотипи
Коли вчителі дошкільної освіти якимось чином привертають увагу до гендеру, діти підхоплюють це. Нове дослідження з’ясувало, що у класах, де хлопчики й дівчатка шикуються окремо – і навіть якщо вчителі кажуть щось на кшталт “Добрий ранок, хлопчики й дівчатка” – діти засвоюють більше пов’язаних із гендером стереотипів і навіть дискримінації, вирішуючи, з ким гратися.
“Діти в цих класах виявляли менше інтересу до того, щоб гратися з однолітками протилежної статі, – стверджує психологиня з розвитку Лінн Лібен із Університету Пенсильванії, котра провела це дослідження разом із аспіранткою Лейсі Гілліард. – Це видно не тільки з опитувань, але й навіть якщо поспостерігати, як діти граються у вільний час: у таких класах вони значно менше часу проводили в іграх із дітьми протилежної статі”.
Continue reading “Коли вчителі приділяють увагу гендеру, діти підхоплюють стереотипи”
Про займенники
Щокілька тижнів я отримую листа від колеги, приятеля чи студента, де вони питають, якому займеннику я віддаю перевагу. Зараз я існую переважно під іменем Джек, хоча деякі родичі й люди, котрі знають мене дійсно давно, досі називають мене Джудіт. Також є кілька людей, моя сестра зокрема, які звертаються до мене “Джуд”. Я міркував над тим, щоб відмовитися від “Джека” на користь “Джуда” і спробувати таким чином стисло виразити амбівалентність імені в чіткішій опозиції “Джудіт – Джуд”. Але згодом знову – незважаючи на мій характер і мої політичні погляди – щойно доходить до займенників, я трохи гублюся. Це суперечить моїм інстинктам і загалом моїм звичкам: я не прибічник компромісів, ні політичних, ні соціальних, ні в тому, що стосується культури, квірності, фемінізму чи маскулінності. Я людина твердих поглядів – то чому, чому ж я досі такий неакуратний із займенниками? Continue reading “Про займенники”