Ми знаємо, що наше сьогодення – “культура згвалтування”, так? Добре, що ми хоча б маємо слово на позначення цього явища. Так само, як і виникнення в 1970 роках терміну “сексуальне домагання”, більш недавній додаток до нього – “культура згвалтування”, стійко закріпились у нашому щоденному лексиконі, даючи нам змогу описувати випадки, які до цього були б названі просто “життям” або “так як є”. І я не знаю, як ви, а я справді всюди (фільми, новини, музика, розмови про виховання дітей, щоденні поїздки в метро) зустрічаю приклади цього. Приклади культури згвалтування, яка є нашою повсякденною культурою. Але хіба не час почати це змінювати?
Скажіть мені, що я можу зробити, аби втекти від розмов про культуру згвалтування? Звісно, навколо мене повно обговорень про те, чого не варто робити – тобто про те, як виглядає культура згвалтування. Але я настільки рідко натикаюся на блоги, статті чи просто дискусії різного кшталту про те, що ж я маю робити – тобто про те, як же ж виглядає культура згоди. Невже згвалтування настільки всеохопне, що більшість із нас не може навіть уявити культуру згоди?