Дев’ять стратегій для поліамурності без пригнічення

polyamory-pedals Джанані Баласубраманіан

Час від часу, коли я намагаюсь пояснити, що я – поліамурна, мене питають, чи я читала “Етику блядства” (“The Ethical Slut: A Guide to Infinite Sexual Possibilities”, у рос. перекладі – “Етика блядства” – книга Досі Істон та Джанет Гарді, в якій розмірковується про не-моногамний стиль життя та дається кілька практичних порад щодо того як можна організувати довготривалі не-моногамні стосунки). Я відповідаю, що проглядала її. Натомість, я часто думала про те, що варто написати щось аналогічне, на кшталт “До біса проблематичне блядство”. Звісно, ми всі постійно лажаємо, коли йдеться про зустрічання/романтику/кохання. Це все постійне навчання. І я сподіваюсь, що при черговій лажі, завжди є простір для того, аби бути розуміючими й лагідними одне до одного: якщо, звісно, не йдеться про ситуацію насильства. Але цей текст про інше. Поліамурність не може бути радикальною практикою без аналізу владних відносин, що виникають між усіма залученими. Так само, поліамурність не вичерпується відвертістю та комунікабельністю із численними друзями, партенр(к)ами, коханками й коханцями тощо. Ми маємо бути свідомими щодо системи домінування, в якій виникають ці стосунки, та що зустрічання чи інші види стосунків (з однією людиною чи багатьма), можуть образити чи ранити інших. Наші інтимні політики, зазвичай, – найпотаємніша частина нас, і тому (пере)осмислювати їх – важка робота. Але я подумала, що можна почати розмову із того, щоб розвінчати поліамурність як практику, що “радикальніша за твою”. Отже, ось невеличкий список порад з поліамурності, які допоможуть уникнути пригнічення та страхів.

  1. Не ставтеся до партнерів-партнерок так, ніби вони мають певні ранги у супер ієрархічній системі. Нумерація та рангування – ненайкраща стратегія для квірних стосунків, що намагаються протистояти домінантним схемам. Відкритість, турбота й співчуття – краща стратегія. Ваші другорядні партер(к)и – не другорядні люди, просто вони не ті, кому ви готові присвячувати більшість часу й емоційної енергії.
  2. Намагайтесь уникати ситуацій, в яких вашим партер(к)ам доводиться змагатися за вашу увагу й прихильність, наче ви – дефіцитний товар. Особливо, якщо ви знаходитесь у більше владній позиції по відношенню до ваших партерів-партнерок. Наприклад, якщо ви – чоловік і зустрічаєтесь в основному з жінками. Або якщо ви – білий (біла), а ваші партнер(к)и – ні. В такому разі вам доведеться постійно роздумувати над тим, яким чином ваше тіло є місцем, де актуалізуються колоніальні спадки та нормативні ідеали краси. Вашим партнер(к)ам не “повезло” тільки тому, що ви із ними зустрічаєтесь – і навпаки.
  3. В жодному разі не ставтеся до партнерів-партерок як до трофеїв соціальної справедливості. Вони мають імена, тож краще не розповідати про них як про маргіналізованих за певними ознаками людей. Таким чином ви не знайдете собі багато союзників.
  4. Пам’ятайте, що поліамурність сама по собі не є радикальною практикою, не зважаючи на ‘спрямування’ вашого бажання. Ми всі маємо певні преференції, в основі яких лежaть раса, клас, інвалідність, гендер тощо. I наші преференції варто осмислювати й ставити під питання. Зустрічатися одночасно із п’ятьма цисгендерними білими людьми – це зовсім не обов’язково щось радикальне.
  5. Уникайте стратегії “я матиму їх всіх їх”. Це не буде корисно для компанії, якщо ви будете надмірно “вітреними” й не свідомими стосовно власних привілеїв. Так само на користь компанії не піде відмова тусуватися із людьми, якщо ви не впевнені, що буде можливість із кимось зустрічатися чи просто трахатися.
  6. Не контролюйте стосунки інших людей: будь вони моногамні чи якісь інші. Ви можете мати як завгодно структуровані стосунки, але інші перебувають у відмінній ситуації, на яку впливають клас, інвалідність, наявність вільного часу, расиалізовані ідеї блядства. Це все може обмежити чийсь “доступ” до не-моногамії. Не всі хочуть чи можуть зустрічатися чи спати з багатьма людьми.
  7. Пам’ятайте, що “полі” – сама по собі не є категорією пригнічення. Ми ж прагнемо вирватися за рамки світу, що привілеює моногамію, еге ж? Є певні матеріальні привілеї, що забезпечують вам доступ до можливості не-моногамних стосунків. Тобто, щось обумовило цей ваш вибір.
  8. Варто усвідомити, що не-романтичні й не-сексуальні стосунки також реальні й цінні! Пам’ятайте, що поняття любові – дуже широке. Це поняття також політичне. Інші можуть не хотіти чи не потребувати такої ж кількості коханців-коханок, як ви. Просто вони будують свої стосунки інакше.
  9. На останок, пам’ятайте, що поліамурність – не радикально нова винайдена на Заході практика. Це дуже давня ідея, що пропонує мати та цінувати множинні стосунки. То ж давайте уникати культурної близорукості.

Переклад: Дафна Рачок
Джерело

Leave a Reply